Дніпро. Трофейна щука.

Русскоязычная версия статьи здесь: Днепр. Трофейная щука

Був у моїй рибальській практиці період, приблизно десятирічний, коли я дуже щільно рибалив на Печенізькому водосховищі ... Потім з'явилася улюблена річка Оріль ... перший виїзд туди - 2008 рік ... А здається, як вчора було ... Зараз нове захоплення - Дніпро. Напевно, так влаштована людина - постійно прагнути чогось непізнаного і нового ...

«Зачепив» мене Дніпро вже після першого виїзду. Та воно й не дивно - не на кожній рибалці виходить відразу «взяти сімку».

Після того виїзду я ще півроку перебував в якійсь святковій ейфорії, нескінченну кількість разів прокручуючи в пам'яті події тієї риболовлі, аналізуючи свої дії і виношуючи плани «на потім» ... Та гаразд, це все лірика ...

Єдине, на чому з акцентую увагу, що послугувало прологом до нового відрізку в моїй риболовній практиці під назвою «Дніпро». Тоді на базі познайомився з двома чудовими хлопцями, нашими земляками Романом і Євгеном. Пів ночі ми розповідали всілякі рибальські байки під коньячок ... нові люди, нові історії, це ж, чорт забирай, цікаво!  А потім пішли спільні виїзди, із взаємним обміном досвідом ...

Місце дії

Отже, місце дії - Дніпродзержинське водосховище в районі: Кишеньки, Світлогірське, Орлик, тобто дельта Ворскли.

Об'єкт полювання - щука. Напрямки спінінга - джиг, троллінг, і частково твічінг.  Час дії - від зняття заборони і до льодоставу.  Є ще невеликий досвід зимової риболовлі на Дніпрі, але це не по темі. Розвідані глибини - до 11 метрів. Ландшафт - найрізноманітніший, це затоки і заливчики, протоки і рукави, столи і канали, ями і пупки, острови і бровки, ракушкові звали і плантації латаття, взагалі все.

Течія присутня, але не сильна. У численних заплавах і кишенях - практично немає. З цієї причини, влітку, коли під час спеки  виділяється сірководень, а вода буквально цвіте, щука з таких ділянок виходить. Також має місце таке поняття, як «толчок (тобто скидання) воды». Зазвичай риба в такі моменти активізується.
Дана акваторія користується великою популярністю серед рибалок. Іноді, особливо у вихідні дні, пересування човнів тут нагадує рух автомобілів по міській вулиці. Це пояснюється як просто шикарними умовами для риболовлі, так і наявністю численних рибальських баз і просто зручних місць для стоянки.

Входження в троллінг

Якщо перефразувати відому фразу, "Краще раз побачити, ніж сто разів почути", то стосовно до мого входження в троллінг, можна сказати так - "Краще один раз відрибалити, ніж сто форумів переглянути". Відрибалити з людиною, яка сповідує дніпровський глибоководний тролінг вже 8 років. Як не скористатися такою нагодою? Ніякої пустої теорії, мішури і переливання «з пустого в порожня». Все по суті і нагляно.
Якщо узагальнити, то сам процес мого освоєння троллінгу умовно можна розділити на три етапи:

Крок перший - один день покатався з Євгеном в човні, в якості тримача для вудилища, при цьому активно вбираючи всі його зауваження і повчання.

Крок другий - вже на своєму човні прилаштувався йому вслід, щоб увігнати у підсвідомість потрібну швидкість руху.

Крок третій - автономне плавання

Зізнатися чесно, питання (незгода з деякими його настановами) у мене виникли вже на початковому етапі. І вже на першому своєму самостійному плаванні, я почав «гнути своє бачення питання». У мене на якомусь підсвідомому рівні абсолютно не виходило «ходити рівно». Я постійно робив маневри по курсу, експериментував зі швидкістю проводки, довжиною відпустки, та ще і вносив елементи твiчiнгу, тобто посмикування приманкою. Згодом Женя назвав таку мою манеру тролінгу, як хаотично-рвану.  Але що цікаво - вона працювала.

Зi снастю я особливо перейматись не став, і використовував сильно бюджетний китайський спінніг, який слугував мені для берегової ловлі  сома, котушка - Shimano 3000. Що стосується човна, то нехай і з натяжкою, але вiн підходить під дані умови лову - Sportex Шельф-310, проте, краще звичайно  було б з довжиною 3.3-3.5 м, то мотор (Mercury 3.3) відверто слабенький. Все-таки дуже величезні простори, і іноді тільки вихід на точку займає не менше години.

Тактика

Відразу уточнення, щоб не вдаватися в безкраї міркування, мова піде про специфіку тільки глибоководного осіннього троллінгу. Ну а тут,як би мовити, все відомо. В першу чергу обловлються бровки всіляких каналів і рукавів від затопленої річки. Сама бровка обловлюється декількома способами. Перший - облов її нижньої, глибокої частини. Другий - відпрацювання верхньої частини, в місці переходу в фонову глибину. Буває, що щука з якоїсь причини піднімається вгору. Третій, це «блукаючий» спосіб, який має на увазі вихід приманки на верхню або середню частину бровки з її подальшим стягуванням вниз. Він найскладніший у виконанні, потрібно максимально точно прорахувати заглиблення приманки (з урахуванням опору лопатки, довжини відпуску і швидкості руху), щоб вона проходила максимально близько над звалом. Періодичне чиркання лопаткою дна допускається. Це найефективніший, але і найскладніший у виконанні і небезпечний за ймовірністю втрати приманки, спосіб. На таких маневрах приманка може бути зрізана об ракушку (при виході наверх) або наглухо засаджена в дно (якщо при торканні дна тут же не дати їй слабину). 90% покльовок при такому маневрі відбувається при зворотному стягуванні воблера на глибину. Причому саме клювання може статися на будь-якiй iз стадій занурення.

Всупереч розповсюдженій думці, така риболовля набагато складніше, ніж той же джиг. Особливо, коли знаходишся один в човні (а я люблю рибалити тільки наодинці), та до того ж ще й регулятор газу перебуває на корпусі двигуна, а не на румпелі.

Якщо по ходу русла попадається яма, то, як правило, клювання трапляються не в самій ямі, а на вході або виході з неї. Так само цікаві всілякі аномалії по руслу - бугорки, сходинки, відгалуження. Клювання можуть траплятися і на рівних глибоководних плато, але це не закономірність.
Що цікаво, ми постійно спостерігали за рибалками, які троллінгували взагалі без будь-якої прив'язки до підводного ландшафту. Така собі робота по площині (фонових столах). І у них теж траплялися клювання, хоча і не часто. Випадковість це, або закономірність, а може вони щось знають - сказати важко.  Але саму ймовірність такого клювання при риболовлі «наосліп» заперечувати не можна.

Приманки

Що стосується особисто мене, то на сьогодні мій набір робочих приманок на подив скромний - їх всього три: Salmo Perch Deep 12 cm із заглибленням до 9-ти метрів, в арсеналі в трьох кольорах,

Strike Pro Archback Deep 121SP EG-125BL A53, той самий, який зняв з корча на Десні (трофейні приманки завжди працюють),

Gold Digger 600 від Evergreen

Digger - приманка феноменальна. Причому працює як на рівномірній проводці, так і на троллінговому твiчiнгу - це коли проводка чергується з ударами по приманцi з подальшими паузами. Спочатку за допомогою мотора він заганяється на глибину (по паспорту 6 м, а за фактом у мене виходило заглиблювати його на 7.5 м.), А далі, при невеликій швидкості човна, потрібно активно працювати вудилищем - чергуючи потужні удари з паузами. Саме на такій проводці «загинув» мій улюбленець в кольорі 125 «клоун». Удар по приманцi був такий, що я від несподіванки (що б не вилетіти з човна), на противоході румпель відламав. Шкода тільки, що цих воблерів немає в Україні. Моє оголошення про купівлю вже півроку висить ...
Єдине, що вдалося знайти, це «віджати» у товариша Digger в іншому кольорі. Теж цілком робочим виявився. На першій же рибалці взяв на нього дві щуки 4+.

Слабка ланка Digger-а, це фурнітура. Щоб потім не кусати лікті, трійники і кільця потрібно замінити.

Воблер від Strike Pro сильно плаваючий, добре відпрацював на самому початку сезону глибоководного троллінгу - жовтні.

Salmo Perch - одна з улюблених приманок Жені.

Власне, за його рекомендаціями я і комплектував свій арсенал Perch-їв. Працює і на равномiрцi, і на «рваній» проводці. Що цікаво, на протязі дня у щуки можуть кілька разів змінюватися пристрасті за кольором цього воблера. Як правило, з ранку працював Red Hat, а вже вдень - кислота або натуральні кольори. Ложка дьогтю - одна з куплених приманок виявилася не робочоїю, тобто не включалася в гру. Довелося купувати в аналогічному кольорі в іншому магазині.

Rapala X-Rap Magnum XRMAG30 16см - я обзавівся цією приманкою вже по закінченню сезону, а ось Женя на неї відловив більше, ніж вдало. Мабуть єдина з обкатаних приманок, яка хоч якось отфільтровує дрібноту. Щука, менше 3-х кг на нього не потрапляла.

Власне, у Жені в ящику тільки троллінгових приманок близько 100 шт. Але я думаю, що абсолютно немає сенсу роздувати свій арсенал до таких розмірів. Життя не вистачить все це обловити.

І трохи про приманки, які були в наявності, але я їх не разловив.
HALCO Sorcerer в розмірі 125 і 150 мм. Пам'ятається, років три тому в Харкові прям якісь пристрасті були за цією приманкою. Розкупили в магазинах все під нуль. Вони тоді добре відпрацювали на Печенігах. Що стосується Дніпра, то я потенціалу цієї приманки поки що не розкрив. За весь час, що її використовував, був всього один холостий удар (залишилися подряпини від зубів).
Rapala Deep Tail Dance в розмірі 9 і 11 см. Начитався сайтів, купив, але поки що теж ніяк. Хоча бачив, як сусіди на нього ловили, але тільки дрібну, в межах 2-х кг щуку.

Твічінг

Дуже коротко. Найбільш вдалий час - літо і початок осені, поки щука ще не почала мігрувати на глибину. Місця - канали і протоки серед плантацій латаття, а також численні протоки в районі Орлика. Приманки - весь спектр твічінгових воблерів. Найбільш докладно я писав про них у своїй статті Любимая река Орель, так що повторюватися не буду. Єдине, на що хочу звернути увагу - щуки в цих протоках і каналах багато, але зловити щось крупніше за 1.5 кг у мене поки що не виходило. А тема статті про трофейну щуку.

Чув історію, що десь в Орлику живе дуже знатний спінінгіст-щукарь рівня - БОГ, який свого часу продав житло в Харкові, і перебрався туди на ПМЖ. Дуже б хотілося познайомитися, поспілкуватися. Скільки всього цікавого можна було б дізнатися. Але це вже інша тема ...

Джиг

Як би там не було, але з троллінгом порiвняно щільно я познайомився тільки в сезоні 2017, та й то приділяв йому не більше 50% від усього, проведеного на воді часу, включаючи переходи на точки. Сезони 2015 і 2016 я чесно «відіграв» за джиг.

І якщо узагальнити результати тих виїздів, то картина виходила приблизно наступна. За кількістю хвостів я все-таки програвав своїм товаришам, які сповідують тролінг, але ось за якістю не все так однозначно. Найбільші щуки в розмірі 7+ на тих змішаних виїздах попадалися саме мені, саме на джиг. І пояснень тут я бачу кілька.

По-перше, дніпровська щука, що називається, в буквальному сенсі «заїджена». Іноді, особливо на вихідних, в акваторії налічувалося до 30 екіпажів, 80% яких ловили тільки троллінгом, решта 20 - поєднували тролінг і джиг. Тому, як мені здається, більш крупніша, а отже, і більш досвідчена щука, з побоюванням ставитися до проходячих повз неї човнів,за якими тягнуться різноманітні приманки.

По-друге, джигом можна обловити місця, які просто недоступні для троллінгістiв. Наприклад, круто повертаючі зовнішні бровки затопленого русла. Такі місця утворюють своєрідні мертві зони, які практично недоступні для облову троллінгом (А), і в той же час легко облавлюются джигом (В).

Власне кажучи, дві свої «джигові сімки» я зловив саме в таких «кишенях», з тією лише різницею, що в одному місці глибина була 11м, а в іншому - 8м. До речі, у Жені, після тих моїх уловів, відсоток силіконових приманок в коробках почав відчутно збільшуватися. Так що обмін досвідом у нас взаємный.
Що стосується закоряженних ділянок, то тут і так все зрозуміло. Навіть, якщо силіконову приманку засадити наглухо, то її втрату не можна порівняти з втратою воблера.

Ще одна ситуація, коли джиг виграє по відношенню до троллінгу - облов локальних перспективних ділянок. Був у мене в червні минулого сезону дуже цікавий випадок. Я знайшов перспективний ландшафт, який представляв собою сходинку з 4-х метровою глибиною, розташовану між русловим поворотом з одного боку, і входом в цікавий канал між островами з іншого. До того ж, з одного боку сходинки був ракушковий звал, а по іншу - плантація латаття. Я просто не можу собі уявити більш ідеальні для стоянки риби умови.

У той день був сильний вітер, і я сховався за островом на цій сходинці, і в досить швидкому темпі ловив дніпровських окунів вагою 300-400гр. І ось на черговому закидi під очерет УФ Predator-а, абсолютно несподівано, проклюнула здоровенна дніпровська щука. Хвилин 10 я з нею боровся, навіть вивів на поверхню, а потім ... потім розстибнулась застібка ...

Не знаю чому, що до цього моменту, що після, в моїй практиці були десятки таких прикрих трофейних сходів.  Але саме цей запам'ятався особливо ...

Приманки

Predator №3

Якийсь аж надто короткий розділ вийшов.

Але з іншого боку - скільки вже можна «співати його пошарпане ім'я». Всі мої статті та блоги, які я писав в різний час - одна суцільна ода Predator-у. Можу тільки додати пару нових історій з життя.
Якось племінник (теж, до речі, Євген) попросив підібрати йому спінінг і набір приманок під конкретні умови на Дніпрі. Що стосується вудки - то технічна сторона (тест, стрій, ТТХ та ін.) - це не мій козир. Довірився професіоналу - Андрію (Менсону). Купівлею Женя залишився більш, ніж задоволений. А ось в плані вибору приманок (прозвучала фраза під судака і щуку) - я йому допоміг. В міру свого розуміння. Взяв два десятка Predator-ів, в двох кольорах, отруйно-зеленому з  блесткою і ультрафіолетовому (УФ). Через тиждень він мені відзвонився - стільки подяк я, напевно, за все своє життя не вислуховував. Дуже коротко: поїхали вони з товаришем (дуже знатним судачатником з досвідом) на Дніпро, вийшли на відому точку. І понеслася ... У Жені одна щука 4-ка, друга, по-менше, потім судак - 2-ка, потім ще один ... І все це на зелений Predator. А ось у його товариша, з хитрим набором всілякого їстівного сілікону  - жодної покльовки. Загалом закінчилося все тим, що Женя поділився з ним тими самими Predator-ами.

На фото Женя, проте це вже з iншої риболовлi. Якось випадково з ним зустрiлися, там же, на днiпровськiй водi. Я тодi вивiв його на раніше запримічену точку, де він спіймав 3-х кілограмову щуку на той же Predator в кольорi УФ.

Приманка №2 - незаслужено у нас забутий Kopyto 3L від Relax. Тут дуже важливий момент, що між моделями Kopyto 3 і Kopyto 3L, потрібно вибирати саме 3L, це приманка з укороченим хвостовим стеблом з ОДНИМ ребром. Я її позиціоную, як приманка для холодної води - листопад і НЕ замерзлий грудень. Я вже писав про неї, що іноді виручала мене і на Печенігах, і на ставках. Ось, власне, результат її роботи на Дніпрі.

У мене в арсеналі в основному забарвлення жовтих відтінків, але це тому, що зелені розійшлися, а відновити їх нічим. Всі магазини, чомусь, просто збожеволіли на всілякому їстівному сіліконі... Прямо якась торгово-комерційна змова :) ... Що стосується мого досвіду використання їстівного силікону на Дніпрі, поки що вийшло разловити Long John від Lucky John в жовтому кольорі. До речі, на нього і окуня влітали, і судачка одного потримав.

А вже в минулому сезоні, коли поставив собі за мету «взяти десятку», і пішов по шляху укрупнення приманок, повторно розловив 15-ти сантиметровий Bass Assassin. Він у мене в арсеналі в одному екземплярі вже 10 років бовтається, в кольорі Fire Tiger. Що цікаво, приманка повністю ігнорується на сходинковій проводці, а ось на вiєлообразнiй равномiрцi, з періодичним чирканням дна - спрацьовувала.

Весь перерахований арсенал я використовував тільки на джиг-голівці, ніякого шарнірного монтажу. Дніпро, в тій акваторії, де доводилося рибалити мені, це не закоряженна Десна. Історично так склалося, що всілякі шарніри я відверто недолюблюю, і вдаюся до них тільки в самих крайніх випадках.

Взяти десятку ...

Саме таку мету ми собі ставили на крайніх трьох-чотирьох виїздах. Мета цілком досяжна. Хайки в розмірах 4-6 кг ловилися взагалі регулярно. Та й зазвичай, азарт зберігався тільки до першої, більш-менш великої щуки, тобто аби тільки піти від нуля заліковим хвостом. А потім ... потім дуже хотілося, щоб тремтіли руки, що б калатало серце, що б вражень залишилося на решту життя ... І всім нутром відчувалося, що в акваторії вона, ця «десятка» є, але у нас не клює...

Перший маневр в цю сторону був абсолютно логічним - укрупнення приманок. Женя, як більш досвідчений троллінгіст, перейшов на 14-ти сантиметрові Perch-і  та 16-ти сантиметрові Rapal-и, я, як більш досвідчений «джигіт» - укрупнював джигові приманки.

Але, як виявилося, це не спрацювало. Більш за розмірами приманки працювали по тим же самим (мабуть, тільки X-Rap Magnum 16 см від Rapal-и можна виділити, як частково відсіваючий дрібноту).
А коли прийшло хоч і обережне, але вже цілком усвідомлене припущення, що ж потрібно конкретно, для тієї заповітної «десятки», закінчився сезон.

Втілити мрію з майже «десяткою» вийшло у третього учасника нашої команди - Романа. Він двічі відрізнявся трофеями в розмірі 9+!.

І приманка тут ні до чого, все те ж саме, що і у нас. А ось з манерою її подачі не все так однозначно. Іншими словами, приманка повинна грати «неправильно», з елементами збою гри, коли воблер, як би «залипає» і перестає відбивати ритм в руку. Але, повторюся, це всього лише обережні теоретичні припущення. Просто для аналізу майже немає матеріалу. Два хвоста у Роми, кілька розповідів від місцевих рибалок і наші смутні припущення ... Але якщо вони спрацюють вже в нинішньому сезоні ... Не будемо загадувати... подивимось...

Висновки

- Середньостатистичний розмір дніпровських щук однозначно більший, ніж на наших Печенігах або Донці, і відповідно шанси зловити трофейний хвіст на Дніпрі підвищуються в рази.

- Дніпро не терпить розхлябаних. Ніяких - «і так зійде». Всі елементи оснащення та екіпіровки повинні бути максимально надійними, з хорошим запасом міцності. Дуже дорогою ціною даються ці банальні істини. У такій дисципліні, як «злив трофея», я пройшов через усі етапи, а саме - обрив шнура (затягнутий фрикціон, щербини на дужці котушки), розгинання трійників на воблерах, розстебнута застібка, зріз воблера через короткий (25см!) повідок. Був ще у мене випадок, коли щука не увійшла в підсак через те, що він не «розкрився».

А у мого напарника Жені взагалі історія, він уже завів щуку в свій підсак (по виду «вісімка», так вона якось зубами зачепилась за сітку, що та розійшлася, і щука зійшла.

Джиг або тролінг?

- На величезних акваторіях дніпровських водосховищ пошук щуки однозначно краще проводити за допомогою троллінгу. Особливо, якщо місцевість не знайома або малознайома, і ще немає напрацьованих точок. Якщо упиратися тільки в джиг, то на пошук активної риби просто банально може не вистачити світлового дня. Тим більше, що у тамтешньої щуки є одна особливість, якщо з похолоданням води вона мігрує на русло (фарватер), то (на відміну від тих же Печеніг), не стоїть на одному місці, а постійно зміщується. Ми помічали такий феномен навіть при двох-трьох денних виїздах, не кажучи вже про виїзди з різницею в тиждень-два. Сьогодні, припустимо, працює один рукав, а завтра, що б ти туди не кидав, який би воблер не заганяв - все в холосту. Зате може спрацювати ділянка в кілометрі в стороні від місця вчорашніх подій. Пояснюється таке зміщення міграцією кормової бази? Навіть не знаю. Я кілька разів знаходив такі скупчення риби, що їх навіть ехолот не пробивав.  Але щука там ніколи не ловилася. І ще важливий момент при пошуку - чим більше людей в команді, тим швидше знаходиться, як сама риба, так і визначаються її переваги відносно приманок в даний момент. Тому оперативний обмін інформацією просто обов'язковий, особливо на ппочатку риболовлі, коли важливо зрозуміти, а що сьогодні в пріоритеті. Крім телефону, був у мене і досвід використання радіостанцій. Цікава штука, вимагає меншої витрати часу, а якщо в команді три чоловіка, то одним натисканням кнопки інформуєш відразу обох своїх товаришів.

- Якщо щука знайдена, то «доловлювати» ділянку вже можна за бажанням будь-яким із способів. Переваги троллінгу в тому, що за менший час покривається більша за площею акваторія. Плюс до всього, тролінг краще працює саме по активній щуці, тим більше, що працюючий двигун служить додатковим подразником для щуки, і може на деякий час вивести її з пасивного стану. По пасивної же щуці, особливо в піздньо-осiннiй період, з троллінгом можна взагалі пролетіти. В цей час щука частіше відгукується на делікатні джигові проводки. Перевага джига ще і в тому, що з його допомогою будь-яку перспективну ділянку можна відпрацювати буквально до сантиметрів, тобто виконати більш ретельний облов. У мене були ситуації, коли вдавалося провокувати щуку на клювання за допомогою джига після того, як точку (наприклад, бровку), проходили не менше десяти разів такими собі троллінговими «паровозиками». І все в холосту.  А як тільки «спішувався» і запускав у воду силіконові приманки, тут же траплялись клювання.

- Тактичний момент. Я вже писав, що рибалити доводиться в умовах жорстокої конкуренції. І якщо тебе засікли в момент виведення щуки, то без зайвих сентиментів тут же ділянка буде «заїджена». Можна застосувати, наприклад, таку хитрість. Якщо всім своїм нутром відчуваєш, що щука тут є (наприклад, по холостим ударам по приманці), то до часу передбачуваного «виходу» (наприклад, "толчок" води), точку можна "зайняти", кинувши на нії якір і методично відпрацьовувати її джигом. У якій би близькості від тебе не проходили «брати по зброї», зривати тебе з якоря ніхто не буде.

Тому однозначної відповіді на питання, а що ж краще, джиг або тролінг - немає. Все залежить від конкретно взятої ситуації. Стосовно дніпровської щуки - оптимальний варіант піти по шляху універсалізації, тобто опанувати обидва способи, і застосовувати (чергувати) їх в залежності від обстановки. Шанси на піймання гідного трофея в такому випадку зростають в рази. За аналогією з єдиноборствами - такий собі змішаний стиль.

- Повідки, при лові на джиг - мінімум 25 см, а краще 30., застібки - зараз користуюся тільки owner-ом. Дорогувато звичайно, але у скільки взагалі оцінюється той шматочок серця, який відривається в момент сходу такого довгоочікуваного трофея? Для троллінгу повідок повинен бути в межах 80 - 100см., з розривним навантаженням 12 кг. При більш товстому матеріалі - клювання припинялися, на більш тонкому - значно зростають шанси втратити приманку.

- При виході на велику воду бажано мати навігатор, в крайньому випадку компас. Я два рази потрапляв в туман, відчуття не з приємних. Повна дезорієнтація на місцевості з петлянням по колу. Тоді рятували ситуацію гучне «Е-ге-ге-гей !!!», і «дзвінок другу». А якщо друга поруч немає?

- Рибнагляд і реєстрація човна. За три роки, що я туди їздив, з перевіркою до мене підпливали тільки два рази - виписали відловлювальний квиток на 50 грн. і все. Документи не дивилися. З того, що я спостерігав візуально, відсотків 40 човнів без номерних знаків.

- Бюджет. Якщо їхати вдвох, зі своїми човнами, ночувати в машині, а не на базі, то приблизно близько 1000 грн. на людину. Тому вигідніше виїжджати хоча б дня на два-три. Є ще бази, де можна і заночувати, і човен напрокат взяти. Для себе ми знайшли рішення наступним чином - знайшли бабусю, у якої можна зняти будиночок. У тому числі і взимку.

Загалом, якось так. Виклав все, що знав, крім, хіба що, конкретних точок з прив'язкою до місцевості. Але потрібно ж залишити хоч трохи простору для маневру і пошуку ... тієї заповітної «десятки» ... якщо у мене вийшло Вас інфікувати цієї божевільною ідеєю . 

P.S.